У с. Калмазове попрощалися із загиблим військовослужбовцем, Героєм – Івченком Анатолієм Геннадійовичем
30 березня 2023 року у с. Калмазове відбулося прощання із загиблим військовослужбовцем Івченком Анатолієм Геннадійовичем. Аби віддати шану та провести в останню путь Героя, до батьківської хати завітали керівництво громади, працівники селищної ради, рідні, близькі, знайомі родини та загиблого, побратими.
Анатолій народився у селі Калмазове 01 червня 2001 році у простій, люблячій, українській родині, де зростав зі старшою сестричкою Іванкою.
Коли йому виповнилося 6 років, Анатолій пішов навчатися до місцевої сільської школи. За словами директора школи Чикрижової Світлани Георгіївни, Анатолій у навчанні був хорошистом, і не дивлячись на свій дитячий вік, був дуже відповідальним, завжди слухався батьків, вчителів та старших за віком людей. Був вихованим та мав зразкову поведінку. У класі він ніколи нікого не ображав, не сперечався, міг завжди знайти спільну мову з однолітками. Із завзяттям ставився до будь-якої роботи, нікого не чекаючи, брався відразу до її виконання і намагався виконати першим. «Золота дитина» - так говорить Світлана Георгіївна за свого випускника.
Навчання у 10 та 11 класі Анатолій продовжив у Вільшанській школі, де зарекомендував себе вихованим та старанним учнем, мав багато друзів і серед дівчат, і серед хлопців.
У 2020 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Національній гвардії Україні, де навчався кінологічній справі.
Восени 2021 року по закінченню військової служби Анатолій повернувся додому. Вирішує їхати до Польщі на заробітки. Адже будував плани на майбутнє, був сповнений мрій та сподівань.
24 лютого 2022 року, розпочавши криваву війну проти українського народу, російська федерація перекреслить усі плани Анатолія. Він прийме для себе чоловіче, вольове, мужнє рішення, щоб стати на захист своєї країни та пліч-о-пліч нищити ворога зі своїми побратимами.
03 березня 2022 року 4 відділом Голованівського РТЦК та СП Кіровоградської області був призваний на військову службу та направлений до тієї ж частини, в якій проходив службу і в 2020 році – А0666.
Займав посаду стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
Загинув, боронячи східні рубежі нашої держави, на Донеччині 25 березня 2023 року.
Анатолій був одним із перших, хто став на наш захист, він був з нами і серед нас. Людина власної мужньої волі. Доброї волі. Волі, що надихає і веде за собою. Звичайний юнак, який мав чітку громадянську проукраїнську позицію, і водночас Герой – для батьків, рідних, друзів, односельчан, нашої громади та країни.
Якщо у нашого народу є янголи-охоронці, то Анатолій один із них. Палкий патріот своєї держави, хоробрий військовий, мужності та відвазі якого кожен може позаздрити. Тепер він назавжди оберігатиме Україну з небес.
Від імені жителів Вільшанської громади, виконавчого комітету селищної ради та депутатського корпусу висловлюємо щире, глибоке співчуття батькам, рідним та близьким з приводу непоправного горя.
Нехай Господь Бог допомагає Вам перенести важкий біль несправедливої втрати рідної людини.
Низький уклін та світла пам`ять Герою, який в тяжкий та доленосний час для нашої держави став на захист її суверенності та незалежності.
Вічна слава Герою Анатолію!
Герої не вмирають!
Слава Україні!