Жінки частіше звертаються до системи БПД за правовими консультаціями, а чоловікам частіше потрібен захист та представництво у суді
Цьогоріч до системи безоплатної правової допомоги вже надійшло понад 534,3 тис. звернень. Переважна більшість клієнтів, які зверталися за безоплатною первинною правовою допомогою, – жінки (60,5%). Натомість чоловіки частіше потребували безоплатної вторинної правової допомоги (54%).
Жінок стабільно більше серед клієнтів системи БПД. З початку року від них надійшло понад 314,2 тис. звернень (58,8% від загальної кількості), а від чоловіків – понад 220,1 тис. (41,2%).
«Ефективне вирішення правових проблем, з якими звертаються клієнти, вимагає від фахівців системи БПД поглиблених знань у гендерній сфері. У 2018 році Координаційний центр з надання правової допомоги затвердив гендерну стратегію системи надання безоплатної правової допомоги, завдання якої – подолати наявні гендерні стереотипи та упередження і гарантувати рівні можливості для чоловіків і жінок як у доступі до правової допомоги, так і для реалізації їхніх можливостей», – розповіла перша заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Оксана Василяка.
Питання, з якими найчастіше зверталися жінки, стосувалися сімейного, спадкового та житлового права. А от у чоловіків на першому місці питання щодо адміністративних правопорушень, на другому – адміністративного права, третьому – соціального забезпечення.
За видами отриманих послуг безоплатної первинної правової допомоги найчастіше жінки цікавляться можливістю вирішення правового питання шляхом медіації (67,4%). Крім того, потребують отримання правової інформації (60,8%) та роз’яснення/консультації (60,8%). А ось чоловіки найбільше потребують допомоги в складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру (49,2%), а також у забезпеченні доступу до безоплатної вторинної правової допомоги (44,2%).
«Зі своєї практики я помітила, що жінки більше схильні до медіації, вони емоційніші та готові комунікувати і співпрацювати, а чоловіки мені траплялись більш стримані. Доволі часто адвокатам чи працівникам центру нелегко довести чоловікам, що є альтернативний шлях вирішення справи. Жінки ж, навпаки, готові вислухати фахівців, прислухатись до професійних порад. Тож при наданні правової допомоги необхідний гендерно орієнтований підхід», – переконана директорка Коростенського місцевого центру з надання БВПД Тетяна Грищенко.
Щодо безоплатної вторинної правової допомоги, то тут серед клієнтів переважають чоловіки. Від них надійшло понад 33,4 тис. звернень (54%), у той час як від жінок – понад 28,6 тис. (46%).
Що ж до видів отриманих послуг БВПД, то жінки найчастіше потребують допомоги в складанні процесуальних документів (48,2%), в той час як чоловіки найбільше потребують допомоги в захисті у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях (72,2%), представництві інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та перед іншими особами (56,1%).
«Здебільшого кримінальні правопорушення вчиняють чоловіки. Тож вони частіше, ніж жінки потребують захисту у кримінальному процесі. Також завдяки правопросвітницькій роботі з кожним днем збільшується кількість звернень за безоплатною вторинною правовою допомогою учасників АТО, більшість яких – чоловіки. Вони дізнаються про свої права і як їх можна захистити. Переважно їхні питання стосуються соціального захисту, земельних та трудових прав», – розповіла директорка Маріупольського місцевого центру з надання БВПД Наталя Сікора.
«При наданні правової допомоги вкрай важливо враховувати гендерний аспект. Це свідчить про демократичне суспільство. Тут враховуються всі потреби і жінок, і чоловіків. Важливим є і психологічний підхід, адже більшість жінок, які звертаються з питань сімейного насильства, хочуть аби їхні інтереси представляла жінка», – говорить заступниця директора Львівського місцевого центру з надання БВПД Христина Гаталяк.
Для юристів та адвокатів системи БПД розроблено дистанційний навчальний курс з гендерних питань «Рівні партнери: як зробити систему БПД ґендерно чутливою». Адже саме гендерна чутливість дозволяє краще зрозуміти потреби клієнтів та клієнток системи БПД, враховувати гендерні аспекти у комунікаціях та при наданні правової допомоги.
