Мінімальне податкове зобов’язання для користувачів сільськогосподарських угідь
З 01 січня 2022 року в Україні запроваджено мінімальне податкове зобов’язання для користувачів сільськогосподарських угідь.
Мета новації – подолання тіньового ринку використання сільськогосподарських земель, адже наразі нараховується чимало випадків використання земельних ділянок, коли доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, приховуються та оподатковуються не в повній мірі, а працівники, задіяні на сільськогосподарських роботах, оформлені неофіційно, або ж оформлені на занижені (мінімізовані) розміри офіційної заробітної плати, що сприяє ухиленню від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та економити на податках до місцевого бюджету.
У чому суть МПЗ ?
Починаючи зі звітування за 2022 рік, платники податків – власники та користувачі сільськогосподарських земель у складі відповідної податкової декларації за податковий (звітний) рік зобов’язаний подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Отже, мінімальне податкове зобов'язання (далі МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:
МПЗ - мінімальне податкове зобов'язання;
НГОд - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом для справляння плати за землю;
К - коефіцієнт, який становить 0,05;
М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО х S х К х М / 12, де:
МПЗ - мінімальне податкове зобов'язання;
НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі, наприклад, по Київській області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом для справляння плати за землю;
S - площа земельної ділянки, в гектарах;
К - коефіцієнт, що становить 0,05;
М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Приміром, розрахуємо МПЗ з 1 га щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена.
Вартість ріллі по Кіровоградсткій області станом на 01.01.2022 – 31888 грн. Припустимо, що земельна ділянка перебувала у користуванні платника цілий рік. Нагадаємо, що тимчасово, - за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання застосовується «знижений» коефіцієнт «К» із значенням 0,04 .
МПЗ = 31888 * 1 * 0, 04 * 12 / 12 = 1275,5 грн.
Далі обчислюється різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Якщо МПЗ більше, ніж загальна сума сплачених СГ протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та витрат на оренду земельних ділянок віднесених до сільськогосподарських угідь, то йому доведеться доплатити різницю.
Якщо МПЗ менше, або дорівнює загальній сумі сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, то доплачувати не доведеться.
Для орендодавців та орендарів, які чесно сплачують податки, нічого не зміниться — введення МПЗ не повинно призвести до збільшення їх податкових зобов’язань.
