15 ЛЮТОГО ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ВОЇНІВ – ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ
За часів СРСР українські військовослужбовці стали учасниками збройних конфліктів на території 16 країн світу – це Чилі, Іспанія, Єгипет, В’єтнам, Ефіопія, Сирія, Ангола, Мозамбік, острів Куба та інші «гарячі точки».
Наймасштабніший збройний конфлікт, розв’язаний керівництвом Радянського Союзу, розпочався у грудні 1979 року, - війна в Афганістані. Вона розпочалась з нападу спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна, разом з його оточенням, та заміни його маріонетковим урядом більш керованого Кармаля Бабрака. Війна, розв’язана керівництвом Радянського Союзу заради контролю над частиною Центральної Азії. Тоді до Афганістану було перекинуто «обмежений контингент» радянської армії.
Збройний конфлікт в Афганістані затягнувся на понад 9 років. У ньому брали участь більш ніж 160 тисяч українських військовослужбовців, понад три тисячі українських солдат і офіцерів загинули. Донині десятки вважаються зниклими безвісти.
Лише 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез.
Тому цей день, 15 лютого, в Україні щорічно відзначають як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом тодішнього Президента України.
Факт, що нинішня Україна стала жертвою російської агресії, спонукає до переосмислення подій тридцятичотирьохлітньої давності. Війна в Афганістані 1979 – 1989 років – військова агресія з боку Радянського Союзу, жертвою якої стали щонайменше півмільйона мирних жителів цієї країни. Також, це злочин СРСР проти військовослужбовців Радянської Армії (часто 18-20-річних), яких без згоди та відповідної військової підготовки відправляли на війну. На совісті керівництва СРСР загибель, поранення, хвороби та зламані долі тисяч цих людей.
Тому цей день має стати днем пам`яті і визнання історичних помилок, щоб убезпечитися від їх повторення. «Це був один із злочинів комуністичного режиму, який забрав життя тисяч українців на чужій землі, за чужі ідеї та інтереси. Кожен, хто достойно пройшов через пекло Афгану, заслуговує на шану. Але згадування про радянську агресію проти іншої країни, особливо, в час коли жертвою агресії стала Україна — не привід для гордощів чи гучних святкувань», - переконаний голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Згадуючи ті події, варто шанобливо ставитися до ветеранів війни в Афганістані, та пам`ятати, що маючи бойовий досвід, вони також були серед тих, хто дали відсіч російській агресії у 2014 році, стали на захист держави 24 лютого 2022 року та досі воюють на передовій, а також долучилися до волонтерського руху.
Вічна пам’ять загиблим воїнам-інтернаціоналістам, а також усім, хто поклав життя на вівтар служінню державі й своєму народові!
За матеріалами Українського інституту національної пам`яті
