На допомогу роботодавцю
ЄСВ у 2023 році: визначення поняття
По своїй суті сплата єдиного соціального внеску – це сплата страховки, яку можна буде використати у визначених законодавством випадках. Що стосується виходу особи на пенсію, то у випадку, якщо вона під час своєї трудової діяльності сплачувала ЄСВ не завжди, можна одним платежем внести суму, якої не вистачає для отримання пенсійного забезпечення.
Хто має сплачувати ЄСВ?
Зобов’язання сплачувати єдиний внесок, покладене на всіх осіб, які здійснюють трудову діяльність, зумовлене необхідністю накопичувати кошти в фондах з метою покриття витрат при настанні страхових випадків у платників ЄСВ.
Цей податок сплачується:
роботодавцями (підприємствами, установами, ФОПами, організаціями та іншими юрособами) за найманих працівників, яким вони виплачують заробітну плату. Єдиний внесок нараховується «поверх» зарплати, ФОПами «за себе» незалежно від того, перебувають вони на спрощеній чи загальній системі оподаткування, самозайнятими особами, членами фермерських господарств, державними органами відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов′язкове державне соціальне страхування»
Також допускається добровільна сплата данного податку особами, які не повинні його платити в обов’язковому порядку.
Хто може не сплачувати ЄСВ у 2023 році
З 1 березня 2022 року діє пільга, згідно з якою сплата ЄСВ «за себе» на період дії воєнного стану та ще рік після його закінчення не є обов’язковою.
Пільга не розповсюджується на роботодавців, які сплачують податок за своїх працівників. При цьому підприємцям варто мати на увазі, що у випадку несплати ЄСВ страховий стаж нараховуватися не буде. Водночас є група осіб, які звільняються від обов’язку сплачувати податок на постійній основі, а не на підставі пільги. До них належать ФОПи, які отримують пенсійне забезпечення за віком чи вислугою років; які мають інвалідність; підприємці пенсійного віку, які отримують соціальну допомогу; які офіційно працевлаштовані на іншій роботі і за них сплачує ЄСВ роботодавець.
Крім того, якщо підприємець має статус ФОП і одночасно є самозайнятою особою, то він має сплачувати податок лише за діяльність одного свого підприємства.
Особи, які користуються пільгою на підставі закону № 2120 чи ті, які мають право не сплачувати ЄСВ на постійній основі, можуть не заповнювати та не подавати звітність по сплаті данного податку.
Податкові ставки
ЄСВ прив’язується до розміру мінімальної заробітної плати, встановлену на початок року.
У 2023 році «мінімалка» зафіксована на рівні 6700 грн., таким чином, мінімальний розмір податку на весь поточний рік становить 1474 грн.
Законом визначається і максимальна сума податку - 22110 грн з розрахунку на 15 мінімальних зарплат (100500 грн), що є максимальною базою для нарахування. Також податкова ставка 22% від «мінімалки» застосовується і до роботодавців-резидентів Дія.Сіті.
Розмір мінімального та максимального єдиного внеску фіксується на весь рік і не змінюється, навіть при зростанні мінімальної заробітної плати.
Сплата ЄСВ – важливий внесок в підтримання стабільної економічної ситуації в країні та є страховкою на випадок непередбачених ситуацій, що супроводжуються втратою працездатності, а також можливість отримувати пенсійне забезпечення в майбутньому.
