БЕЗПЕЧНІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ: НАГАДУЄМО ОСНОВНІ ПРАВИЛА
Організація питного режиму в закладах освіти повинна сприяти оптимальному задоволенню потреб у безпечній та якісній воді.
Потреба у воді дітей різного віку.
Діти у віці 2-7 років повинні випивати в день не менше 1-1.5 літра води. Це оптимальна норма для підтримки організму в тонусі. І цю кількість рідини розраховано без урахування інших рідин, які потрапляють в організм з їжею або в напоях.
З 7 до 12 років добова норма води збільшується до 2 літрів. А вже в підлітковому періоді вона досягає такого ж рівня, що і у дорослих. І вираховується дуже просто – 30 мл води на 1 кг ваги дитини. Але не тільки від цього залежить, скільки води потрібно випивати підлітку, а й від його способу життя. Якщо він активно займається спортом, та й сам по собі дуже рухливий і непосидючий, то для нормальної життєдіяльності організму йому необхідно заповнювати запаси рідини.
Вимоги по організації питного режиму.
Заклади освіти, у яких навчальний процес триває в очному режимі, мають дотримуватися правил безпечності води. Так, у їдальні, харчоблоці, буфеті та в інших приміщеннях закладу освіти потрібно забезпечити проточну гарячу та холодну воду.
Тому заклади освіти повинні бути обладнані інженерними мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації та водостоку — це передбачено вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України № 2205 від 25.09.2020р., Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України № 234 від 24.03.2016р.
Вода, яку використовують заклади освіти, відповідно до санітарних норм обов’язково повинна відповідати вимогам до питної води. Якщо трапляються перебої з водою, у школі чи садку має бути резервне гаряче та холодне водопостачання.
Проте не в кожному закладі освіти, громаді доступне централізоване водопостачання. Для таких випадків Санітарний регламент передбачає можливість використовувати воду від артезіанської свердловини. У сільських населених пунктах за відсутності централізованого водопостачання допускається використання громадських свердловин, колодязів, каптажів. Але навіть у такому випадку потрібно забезпечити подачу води до приміщень закладу освіти, а також обладнати внутрішню каналізаційну мережу з виведенням стоків на локальні очисні споруди. Якщо ж у закладі освіти використовуються резервуари для зберігання води, вони мають бути проточними та закритими.
За відсутності централізованого водопостачання встановлюються індивідуальні або колективні установки (пристрої) доочищення питної води з обов’язковим проведенням лабораторного контролю безпечності та якості питної води з періодичністю відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Керівник установи, на балансі якої встановлено пристрій, розроблює та погоджує, відповідно вимог чинного законодавства, технологічний регламент з описом технологічного процесу доочищення та подачі питної води. Має бути розроблена робоча програма здійснення виробничого контролю якості води з визначенням видів контролю, переліку показників, періодичності відбору проб. Відповідальні особи за експлуатацію обладнання проводять своєчасний профілактичний ремонт, заміну фільтрів, промивку мереж пристрою з обов’язковою фіксацією проведених робіт в обліковому журналі. Лабораторні дослідження обов'язково проводити перед початком навчального року, після аварій /проривів на мережі чи інших суттєвих перебоїв у постачанні питної води, після дезінфекції мережі.
В дошкільному закладі освіти організовують питний режим для дітей шляхом видачі питної води після кип’ятіння. Кип’ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури. Воду зберігають у добре вимитому посуді, закритому кришкою. Для цього можуть бути використані чайники та бачки з нержавіючої сталі з кришками. Термін зберігання охолодженої кип’яченої води 6 годин. Тару для зберігання кип’яченої води миють в кінці кожного робочого дня. Для пиття води можуть бути використані одноразові стакани, фарфорові чашки та скляні стакани. Якщо для пиття води використовуються одноразові стакани, то передбачають місткість для використаних стаканів. Якщо для пиття води використовують фарфоровий або скляний посуд, то його виставляють на рознос, промаркований для чистих стаканів. Біля нього розміщують рознос для збору використаних стаканів.
Можлива організація індивідуального питного режиму (пляшки з водою). Також використовують очищену воду з ємностей із дозованим розливом (на яку є документи, що підтверджують її якість) за наявності одноразових стаканів чи індивідуальних чашок. Фасована негазована вода промислового виробництва, а також вода з установок із дозованим розливом негазованої фасованої питної води повинні відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, що підтверджується виробником. При використанні установок негазованої фасованої води із дозованим розливом заміна ємності повинна здійснюватися не рідше одного разу на 2 тижні.
Це важливо не лише для того, щоб використовувати якісну воду в господарських потребах, забезпечувати гігієну учасників освітнього процесу, персоналу та приміщень. Забезпечення закладу освіти безпечною та якісною водою насамперед має задовольнити потребу дітей у питному режимі.
Достатнє вживання питної води – запорука правильного розвитку і повноцінного росту дитини.
Голованівське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
