«Запали свічку пам`яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів»
Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам`ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, жертви – гідно вшановані, пам`ять про минулі трагедії – застерігати від подібного в майбутньому.
Злочин геноциду проти українського народу у 1932 – 1933 роках вчинив тоталітарний комуністичний режим, нині його прямий нащадок і вірний послідовник – московський рашистський режим коїть злочини проти людяності та вчиняє геноцидні дії на українській землі.
Ідеологи та виконавці злочину геноциду у минулому столітті мали за мету знищення українців як нації. Сьогодні рашисти знову застосовують проти українців методи геноциду – масові вбивства, терор мирного населення, сексуальне насильство, воєнні облоги, викрадення людей, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей), умисні напади на укриття й шляхи евакуації, бомбардування житлових районів, тотальне руйнування населених пунктів. Вони прагнуть знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож розв`язана російською федерацією проти України війна спрямована не тільки на те, щоб знищити нашу державну незалежність, а й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.
У ХХ столітті Сталін та у ХХІ столітті Путін обрали геноцид, бо інші методи упокорення українського народу не мали шансів співпрацювати так, як ці тирани малювали у своїй хворій уяві. Сталін організував тотальну конфіскацію продуктів харчування, блокаду, посилив терор. Путін застосував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ.
Правлячий режим тоталітарного СРСР замовчував і забороняв висвітлювати факти про Голодомор. Нині кремлівська пропаганда масштабно поширює дезінформацію з метою заохочення своєї аудиторії до подальшого скоєння чи схвалення звірств, а також приховування своїх злочинів у світі.
Натомість цивілізований світ сьогодні солідарний з Україною та демонструє нам свою підтримку. Станом на листопад 2024 року визнали Голодомор 1932 – 1933 років в Україні актом геноциду парламенти 28 держав, а також низка міжнародних організацій. Про сталінський геноцид українців дізнається дедалі більше людей в різних країнах світу. Знання про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують.
Пам`ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932 – 1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.
У нинішніх умовах пам`ять про Голодомор є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору та тоталітарним режимам.
В День пам`яті жертв голодоморів та 92-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду українського народу у селищі Вільшанка біля пам`ятного знаку жертвам Голодомору 1932 – 1933 років відбувся пам`ятний захід за участю керівництва Вільшанської селищної ради, працівників відділів Виконавчого комітету та виконавчих органів Вільшанської селищної ради, установ та організацій, які функціонують на території селища, жителів громади.
До пам`ятного знаку жертвам Голодомору 1932 – 1933 років керівництво Вільшанської селищної ради та небайдужі жителі громади здійснили покладання квітів та тематичних композицій із колосків пшениці. О 16.00 год
присутні традиційно доєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання та до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам`яті», аби вшанувати пам`ять заморених голодом українців.
