Історія родини Титомир
Титомир Рима Ульфатівна, 1952 року народження, разом із чоловіком та онукою була змушена залишити рідне місто Добропілля Покровського району Донецької області через активні бойові дії. Родина вже понад 20 років доглядає онуку, яка має інвалідність ІА групи — діагноз ДЦП у лежачій формі. Нині дівчині 22 роки, і вона потребує постійного догляду та спеціальних умов життя. 22 липня 2025 року родина була евакуйована до села Осички Вільшанської територіальної громади.
Завдяки Благодійному фонду «Право на захист» у співпраці з начальником відділу соціального захисту населення Шевчук Людмилою було організовано супровід домогосподарства для реєстрації на грошову допомогу від УВКБ ООН. Це стало першим кроком до стабілізації ситуації родини.
У вересні родина отримала першу гуманітарну допомогу — продукти харчування та гігієнічні засоби, адаптовані до потреб особи з інвалідністю. У жовтні підтримку було продовжено: надано додаткові продуктові набори, одяг, текстиль, засоби гігієни та інші необхідні речі.
До сьогодні родина отримує підтримку у вигляді засобів гігієни для особи з інвалідністю. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям:
• БФ «Право на захист»,
• волонтерського руху «Супи від матусі»,
• волонтерки Касьяненко Вікторії,
• родини Буряненків,
• небайдужих мешканців громади.
Їхня участь стала щирим проявом солідарності, людяності та турботи — важливим світлом у житті родини, яка опинилася в надзвичайно складних обставинах.
У січні 2026 року родина звернулася із запитом на інвалідний візок для онуки. Завдяки співпраці БФ «Право на захист» із Гуманітарним центром «Планета» було здійснено домовленість про передачу інвалідного візка, що значно покращило стан родини та полегшило догляд за дівчиною.
Також родина звернулася з проханням про забезпечення засобами гігієни для особи з інвалідністю. На сьогодні ця допомога продовжується.
Історія родини Титомир — це приклад того, як спільні зусилля благодійних фондів, волонтерів та громади можуть стати підтримкою для людей у найскладніших життєвих обставинах. Завдяки цій допомозі родина отримала шанс на більш стабільне життя та необхідні умови для догляду за онукою.
