Вільшанська ДПІ

Державна податкова служба України нагадує громадянам про можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.

При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при, або до передачі його експедитору (логістичній компанії).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.         Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.         Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.         Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».

При здійсненні розрахунків з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) із роздрукуванням розрахункових документів.

Фізичні особи-підприємці (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків за товари (послуги) зобов’язані застосовувати із 1 січня 2022 РРО або програмні РРО. Разом з тим, нормами Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги). Водночас, зазначеним документом низку суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, що вчинені у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року. Відтак, суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на: 

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вільшанська ДПІ Голового управління ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.